mirror of
https://github.moeyy.xyz/https://github.com/trekhleb/javascript-algorithms.git
synced 2024-11-13 06:23:00 +08:00
feat: added ukr translations for bloom filter, Disjoint Set, Doubly Linked List (#957)
Co-authored-by: Oleksii Trekhleb <trehleb@gmail.com>
This commit is contained in:
parent
5de9ca28e9
commit
e62572648c
@ -2,38 +2,39 @@
|
|||||||
|
|
||||||
_Read this in other languages:_
|
_Read this in other languages:_
|
||||||
[_Русский_](README.ru-RU.md),
|
[_Русский_](README.ru-RU.md),
|
||||||
[_Português_](README.pt-BR.md)
|
[_Português_](README.pt-BR.md),
|
||||||
|
[_Українська_](README.uk-UA.md)
|
||||||
|
|
||||||
A **bloom filter** is a space-efficient probabilistic
|
A **bloom filter** is a space-efficient probabilistic
|
||||||
data structure designed to test whether an element
|
data structure designed to test whether an element
|
||||||
is present in a set. It is designed to be blazingly
|
is present in a set. It is designed to be blazingly
|
||||||
fast and use minimal memory at the cost of potential
|
fast and use minimal memory at the cost of potential
|
||||||
false positives. False positive matches are possible,
|
false positives. False positive matches are possible,
|
||||||
but false negatives are not – in other words, a query
|
but false negatives are not – in other words, a query
|
||||||
returns either "possibly in set" or "definitely not in set".
|
returns either "possibly in set" or "definitely not in set".
|
||||||
|
|
||||||
Bloom proposed the technique for applications where the
|
Bloom proposed the technique for applications where the
|
||||||
amount of source data would require an impractically large
|
amount of source data would require an impractically large
|
||||||
amount of memory if "conventional" error-free hashing
|
amount of memory if "conventional" error-free hashing
|
||||||
techniques were applied.
|
techniques were applied.
|
||||||
|
|
||||||
## Algorithm description
|
## Algorithm description
|
||||||
|
|
||||||
An empty Bloom filter is a bit array of `m` bits, all
|
An empty Bloom filter is a bit array of `m` bits, all
|
||||||
set to `0`. There must also be `k` different hash functions
|
set to `0`. There must also be `k` different hash functions
|
||||||
defined, each of which maps or hashes some set element to
|
defined, each of which maps or hashes some set element to
|
||||||
one of the `m` array positions, generating a uniform random
|
one of the `m` array positions, generating a uniform random
|
||||||
distribution. Typically, `k` is a constant, much smaller
|
distribution. Typically, `k` is a constant, much smaller
|
||||||
than `m`, which is proportional to the number of elements
|
than `m`, which is proportional to the number of elements
|
||||||
to be added; the precise choice of `k` and the constant of
|
to be added; the precise choice of `k` and the constant of
|
||||||
proportionality of `m` are determined by the intended
|
proportionality of `m` are determined by the intended
|
||||||
false positive rate of the filter.
|
false positive rate of the filter.
|
||||||
|
|
||||||
Here is an example of a Bloom filter, representing the
|
Here is an example of a Bloom filter, representing the
|
||||||
set `{x, y, z}`. The colored arrows show the positions
|
set `{x, y, z}`. The colored arrows show the positions
|
||||||
in the bit array that each set element is mapped to. The
|
in the bit array that each set element is mapped to. The
|
||||||
element `w` is not in the set `{x, y, z}`, because it
|
element `w` is not in the set `{x, y, z}`, because it
|
||||||
hashes to one bit-array position containing `0`. For
|
hashes to one bit-array position containing `0`. For
|
||||||
this figure, `m = 18` and `k = 3`.
|
this figure, `m = 18` and `k = 3`.
|
||||||
|
|
||||||
![Bloom Filter](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Bloom_filter.svg)
|
![Bloom Filter](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Bloom_filter.svg)
|
||||||
|
54
src/data-structures/bloom-filter/README.uk-UA.md
Normal file
54
src/data-structures/bloom-filter/README.uk-UA.md
Normal file
@ -0,0 +1,54 @@
|
|||||||
|
# Фільтр Блума
|
||||||
|
|
||||||
|
**Фільтр Блума** - це просторово-ефективна ймовірна структура даних, створена для перевірки наявності елемента
|
||||||
|
у множині. Він спроектований неймовірно швидким за мінімального використання пам'яті ціною потенційних помилкових спрацьовувань.
|
||||||
|
Існує можливість отримати хибнопозитивне спрацьовування (елемента в безлічі немає, але структура даних повідомляє,
|
||||||
|
що він є), але не хибнонегативне. Іншими словами, черга повертає або "можливо в наборі", або "певно не
|
||||||
|
у наборі". Фільтр Блума може використовувати будь-який обсяг пам'яті, проте чим він більший, тим менша вірогідність помилкового
|
||||||
|
спрацьовування.
|
||||||
|
|
||||||
|
Блум запропонував цю техніку для застосування в областях, де кількість вихідних даних потребувала б непрактично багато
|
||||||
|
пам'яті, у разі застосування умовно безпомилкових технік хешування.
|
||||||
|
|
||||||
|
## Опис алгоритму
|
||||||
|
|
||||||
|
Порожній фільтр Блума представлений бітовим масивом з `m` бітів, всі біти якого обнулені. Має бути визначено `k`
|
||||||
|
незалежних хеш-функцій, що відображають кожен елемент множини в одну з `m` позицій у масиві, генеруючи однакове
|
||||||
|
випадковий розподіл. Зазвичай `k` задана константою, яка набагато менше `m` і пропорційна
|
||||||
|
кількості елементів, що додаються; точний вибір `k` та постійної пропорційності `m` визначаються рівнем хибних
|
||||||
|
спрацьовувань фільтра.
|
||||||
|
|
||||||
|
Ось приклад Блум фільтра, що представляє набір `{x, y, z}`. Кольорові стрілки показують позиції в бітовому масиві,
|
||||||
|
яким прив'язаний кожен елемент набору. Елемент `w` не в наборі `{x, y, z}`, тому що він прив'язаний до позиції в бітовому
|
||||||
|
масиві, що дорівнює `0`. Для цієї форми, `m = 18`, а `k = 3`.
|
||||||
|
|
||||||
|
Фільтр Блума є бітовий масив з `m` біт. Спочатку, коли структура даних зберігає порожню множину, всі
|
||||||
|
m біт обнулені. Користувач повинен визначити `k` незалежних хеш-функцій `h1`, …, `hk`,
|
||||||
|
що відображають кожен елемент в одну з m позицій бітового масиву досить рівномірним чином.
|
||||||
|
|
||||||
|
Для додавання елемента e необхідно записати одиниці на кожну з позицій `h1(e)`, …, `hk(e)`
|
||||||
|
бітового масиву.
|
||||||
|
|
||||||
|
Для перевірки приналежності елемента `e` до безлічі елементів, що зберігаються, необхідно перевірити стан бітів
|
||||||
|
`h1(e)`, …, `hk(e)`. Якщо хоча б один з них дорівнює нулю, елемент не може належати множині
|
||||||
|
(інакше при його додаванні всі ці біти були встановлені). Якщо вони рівні одиниці, то структура даних повідомляє,
|
||||||
|
що `е` належить безлічі. При цьому може виникнути дві ситуації: або елемент дійсно належить множині,
|
||||||
|
або всі ці біти виявилися встановлені випадково при додаванні інших елементів, що і є джерелом помилкових
|
||||||
|
спрацьовувань у цій структурі даних.
|
||||||
|
|
||||||
|
![Фільтр Блума](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Bloom_filter.svg)
|
||||||
|
|
||||||
|
## Застосування
|
||||||
|
|
||||||
|
Фільтр Блума може бути використаний для блогів. Якщо мета полягає в тому, щоб показати читачам лише ті статті,
|
||||||
|
які вони ще не бачили, фільтр блуму ідеальний. Він може містити значення, що хешуються, відповідні статті. Після
|
||||||
|
того, як користувач прочитав кілька статей, вони можуть бути поміщені у фільтр. Наступного разу, коли користувач
|
||||||
|
відвідає сайт, ці статті можуть бути вилучені з результатів за допомогою фільтра.
|
||||||
|
|
||||||
|
Деякі статті неминуче будуть відфільтровані помилково, але ціна прийнятна. Те, що користувач не побачить дещо
|
||||||
|
статей цілком прийнятно, беручи до уваги той факт, що йому завжди показуються інші нові статті при кожному
|
||||||
|
новому відвідуванні.
|
||||||
|
|
||||||
|
## Посилання
|
||||||
|
|
||||||
|
- [Wikipedia](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80_%D0%91%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0)
|
@ -2,22 +2,22 @@
|
|||||||
|
|
||||||
_Read this in other languages:_
|
_Read this in other languages:_
|
||||||
[_Русский_](README.ru-RU.md),
|
[_Русский_](README.ru-RU.md),
|
||||||
[_Português_](README.pt-BR.md)
|
[_Português_](README.pt-BR.md),
|
||||||
|
[_Українська_](README.uk-UA.md)
|
||||||
|
|
||||||
|
**Disjoint-set** data structure (also called a union–find data structure or merge–find set) is a data
|
||||||
**Disjoint-set** data structure (also called a union–find data structure or merge–find set) is a data
|
structure that tracks a set of elements partitioned into a number of disjoint (non-overlapping) subsets.
|
||||||
structure that tracks a set of elements partitioned into a number of disjoint (non-overlapping) subsets.
|
It provides near-constant-time operations (bounded by the inverse Ackermann function) to _add new sets_,
|
||||||
It provides near-constant-time operations (bounded by the inverse Ackermann function) to *add new sets*,
|
to _merge existing sets_, and to _determine whether elements are in the same set_.
|
||||||
to *merge existing sets*, and to *determine whether elements are in the same set*.
|
|
||||||
In addition to many other uses (see the Applications section), disjoint-sets play a key role in Kruskal's algorithm for finding the minimum spanning tree of a graph.
|
In addition to many other uses (see the Applications section), disjoint-sets play a key role in Kruskal's algorithm for finding the minimum spanning tree of a graph.
|
||||||
|
|
||||||
![disjoint set](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/67/Dsu_disjoint_sets_init.svg)
|
![disjoint set](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/67/Dsu_disjoint_sets_init.svg)
|
||||||
|
|
||||||
*MakeSet* creates 8 singletons.
|
_MakeSet_ creates 8 singletons.
|
||||||
|
|
||||||
![disjoint set](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Dsu_disjoint_sets_final.svg)
|
![disjoint set](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ac/Dsu_disjoint_sets_final.svg)
|
||||||
|
|
||||||
After some operations of *Union*, some sets are grouped together.
|
After some operations of _Union_, some sets are grouped together.
|
||||||
|
|
||||||
## References
|
## References
|
||||||
|
|
||||||
|
22
src/data-structures/disjoint-set/README.uk-UA.md
Normal file
22
src/data-structures/disjoint-set/README.uk-UA.md
Normal file
@ -0,0 +1,22 @@
|
|||||||
|
# Система неперетинних множин
|
||||||
|
|
||||||
|
**Система неперетинних множин** це структура даних (також звана структурою даної пошуку перетину або
|
||||||
|
безліччю пошуку злиття), яка управляє безліччю елементів, розбитих на кілька підмножин, що не перетинаються.
|
||||||
|
Вона надає близько-константний час виконання операцій (обмежений зворотною функцією Акерманна) за додаванням
|
||||||
|
нових множин, *злиття існуючих множин і *випередження, чи відносяться елементи до одного і того ж безлічі.
|
||||||
|
|
||||||
|
Застосовується для зберігання компонентів зв'язності в графах, зокрема, алгоритму Фарбала необхідна подібна структура
|
||||||
|
даних для ефективної реалізації.
|
||||||
|
|
||||||
|
Основні операції:
|
||||||
|
|
||||||
|
- _MakeSet(x)_ - створює одноелементне безліч {x},
|
||||||
|
- _Find(x)_ - повертає ідентифікатор множини, що містить елемент x,
|
||||||
|
- _Union(x,y)_ - об'єднання множин, що містять x та y.
|
||||||
|
|
||||||
|
Після деяких операцій _об'єднання_, деякі множини зібрані разом
|
||||||
|
|
||||||
|
## Посилання
|
||||||
|
|
||||||
|
- [СНМ на Wikipedia](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BD)
|
||||||
|
- [СНМ на YouTube](https://www.youtube.com/watch?v=5XwRPwLnK6I)
|
@ -7,6 +7,7 @@ _Read this in other languages:_
|
|||||||
[_Português_](README.pt-BR.md),
|
[_Português_](README.pt-BR.md),
|
||||||
[_한국어_](README.ko-KR.md),
|
[_한국어_](README.ko-KR.md),
|
||||||
[_Español_](README.es-ES.md),
|
[_Español_](README.es-ES.md),
|
||||||
|
[_Українська_](README.uk-UA.md)
|
||||||
|
|
||||||
In computer science, a **doubly linked list** is a linked data structure that
|
In computer science, a **doubly linked list** is a linked data structure that
|
||||||
consists of a set of sequentially linked records called nodes. Each node contains
|
consists of a set of sequentially linked records called nodes. Each node contains
|
||||||
@ -20,7 +21,7 @@ but in opposite sequential orders.
|
|||||||
|
|
||||||
![Doubly Linked List](./images/doubly-linked-list.jpeg)
|
![Doubly Linked List](./images/doubly-linked-list.jpeg)
|
||||||
|
|
||||||
*Made with [okso.app](https://okso.app)*
|
_Made with [okso.app](https://okso.app)_
|
||||||
|
|
||||||
The two node links allow traversal of the list in either direction. While adding
|
The two node links allow traversal of the list in either direction. While adding
|
||||||
or removing a node in a doubly linked list requires changing more links than the
|
or removing a node in a doubly linked list requires changing more links than the
|
||||||
@ -104,9 +105,9 @@ end Reverse Traversal
|
|||||||
|
|
||||||
## Time Complexity
|
## Time Complexity
|
||||||
|
|
||||||
| Access | Search | Insertion | Deletion |
|
| Access | Search | Insertion | Deletion |
|
||||||
| :-------: | :-------: | :-------: | :-------: |
|
| :----: | :----: | :-------: | :------: |
|
||||||
| O(n) | O(n) | O(1) | O(n) |
|
| O(n) | O(n) | O(1) | O(n) |
|
||||||
|
|
||||||
### Space Complexity
|
### Space Complexity
|
||||||
|
|
||||||
|
109
src/data-structures/doubly-linked-list/README.uk-UA.md
Normal file
109
src/data-structures/doubly-linked-list/README.uk-UA.md
Normal file
@ -0,0 +1,109 @@
|
|||||||
|
# Двобічно зв'язаний список
|
||||||
|
|
||||||
|
**Двобічно зв'язаний список** — зв'язкова структура даних в інформатиці, що складається з набору
|
||||||
|
послідовно пов'язаних записів, званих вузлами. Кожен вузол містить два поля,
|
||||||
|
званих посиланнями, які вказують на попередній і наступний елементи
|
||||||
|
послідовність вузлів. Посилання на попередній елемент кореневого вузла та посилання на
|
||||||
|
Наступний елемент останнього вузла вказують на деякого роду переривник, зазвичай
|
||||||
|
сторожовий вузол або null для полегшення обходу списку. Якщо у списку лише один
|
||||||
|
сторожовий вузол, тоді перелік циклічно пов'язаний через нього.
|
||||||
|
Двобічно зв'язаний список можна уявити, як два зв'язкові списки, які утворені з
|
||||||
|
одних і тих самих даних, але розташованих у протилежному порядку.
|
||||||
|
|
||||||
|
![Двобічно зв'язаний список](./images/doubly-linked-list.jpeg)
|
||||||
|
|
||||||
|
_Made with [okso.app](https://okso.app)_
|
||||||
|
|
||||||
|
Два посилання дозволяють обходити список в обох напрямках. Додавання та
|
||||||
|
видалення вузла у двозв'язному списку вимагає зміни більшої кількості посилань,
|
||||||
|
ніж аналогічні операції у зв'язковому списку. Однак дані операції простіше та потенційно
|
||||||
|
більш ефективні (для некореневих вузлів) – при обході не потрібно стежити за попереднім
|
||||||
|
вузлом або повторно обходити список у пошуку попереднього вузла, плюс його посилання
|
||||||
|
може бути змінено.
|
||||||
|
|
||||||
|
## Псевдокод основних операцій
|
||||||
|
|
||||||
|
### Вставка
|
||||||
|
|
||||||
|
```text
|
||||||
|
Add(value)
|
||||||
|
Pre: value - значення, що додається
|
||||||
|
Post: value поміщено в кінець списку
|
||||||
|
n ← node(value)
|
||||||
|
if head = ø
|
||||||
|
head ← n
|
||||||
|
tail ← n
|
||||||
|
else
|
||||||
|
n.previous ← tail
|
||||||
|
tail.next ← n
|
||||||
|
tail ← n
|
||||||
|
end if
|
||||||
|
end Add
|
||||||
|
```
|
||||||
|
|
||||||
|
### Видалення
|
||||||
|
|
||||||
|
```text
|
||||||
|
Remove(head, value)
|
||||||
|
Pre: head - перший вузол у списку
|
||||||
|
value - значення, яке слід видалити
|
||||||
|
Post: true - value видалено зі списку, інакше false
|
||||||
|
if head = ø
|
||||||
|
return false
|
||||||
|
end if
|
||||||
|
if value = head.value
|
||||||
|
if head = tail
|
||||||
|
head ← ø
|
||||||
|
tail ← ø
|
||||||
|
else
|
||||||
|
head ← head.next
|
||||||
|
head.previous ← ø
|
||||||
|
end if
|
||||||
|
return true
|
||||||
|
end if
|
||||||
|
n ← head.next
|
||||||
|
while n = ø and value = n.value
|
||||||
|
n ← n.next
|
||||||
|
end while
|
||||||
|
if n = tail
|
||||||
|
tail ← tail.previous
|
||||||
|
tail.next ← ø
|
||||||
|
return true
|
||||||
|
else if n = ø
|
||||||
|
n.previous.next ← n.next
|
||||||
|
n.next.previous ← n.previous
|
||||||
|
return true
|
||||||
|
end if
|
||||||
|
return false
|
||||||
|
end Remove
|
||||||
|
```
|
||||||
|
|
||||||
|
### Зворотний обхід
|
||||||
|
|
||||||
|
```text
|
||||||
|
ReverseTraversal(tail)
|
||||||
|
Pre: tail - кінцевий елемент обхідного списку
|
||||||
|
Post: елементи списку пройдено у зворотному порядку
|
||||||
|
n ← tail
|
||||||
|
while n = ø
|
||||||
|
yield n.value
|
||||||
|
n ← n.previous
|
||||||
|
end while
|
||||||
|
end Reverse Traversal
|
||||||
|
```
|
||||||
|
|
||||||
|
## Складність
|
||||||
|
|
||||||
|
## Часова складність
|
||||||
|
|
||||||
|
| Читання | Пошук | Вставка | Видалення |
|
||||||
|
| :-----: | :---: | :-----: | :-------: |
|
||||||
|
| O(n) | O(n) | O(1) | O(n) |
|
||||||
|
|
||||||
|
### Просторова складність
|
||||||
|
|
||||||
|
O(n)
|
||||||
|
|
||||||
|
## Посилання
|
||||||
|
|
||||||
|
- [Wikipedia](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA#:~:text=%D0%94%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%20%E2%80%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D1%83%D0%B7%D0%BE%D0%BB%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83.)
|
Loading…
Reference in New Issue
Block a user